Від ОГАС до концепції електронного урядування.

Глушкова В.В., Жабін С.О.

Дата публикации: 
2017

ОГАС ОАСУ АСУ БД

В.В. Глушкова, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, м. Київ,

С.О. Жабін, ДУ «ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України», м. Київ

Від ОГАС до концепції електронного урядування.

Програма електронного урядування належить до одного з 62 завдань (векторрозвитку) Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» (затверджена указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015) за 12 січня 2015 р. На виконання даної стратегії через два роки, 20 вересня 2017 року, було схвалено Концепцію електронного урядування в Україні [1; 2].

Суть електронного урядування ґрунтується натрьох принципах:

1. Безпаперова/електронна технологія діловодства на всіх рівнях управління;

2.Надання усього спектру державних послуг (оформлення документів, реєстрація, голосування на виборах і т.п.) громадянам та суб’єктам господарюваннячерез мережу Інтернет без безпосереднього контакту з державними службовцями (деперсоніфікація);

3. Прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та діалог з громадськістю.

Завдання розвитку електронного урядування (або інформатизації, або побудови інформаційного суспільства, або автоматизації управління і виробництва) мають вже досить значну історію. Дане завдання було постало ще в 60-х роках минулого сторіччя і продовжує залишатися невиконаним. Наприклад, в нашій країні в багатьох випадках залишився паперовий документообіг, що продовжує діяти навіть за умови впровадженні електронного документообігу, тобто одночасно існують два потоки документів.

Однією з перших спроб використання електронних документів в світі вважається берлінський авіаміст 1948 р. Західний сектор Берліну, підконтрольний союзним військам, був заблокований радянськими військами (одна з криз Холодної війни). Було організовано чітке постачання військового контингенту та населення авіацією. Вантажені декларації на товари прибували з різних країн, тобто на різних мовах і без єдиної форми. Крім того, не було часу для звичайного оформлення документів, оскільки важкі літаки сідали на злітні смуги кожні 3 хвилини. Для подолання цих труднощів був затверджений стандарт, який дозволяв передавати повідомлення через телефон, телекс і радіо. Тисячі тон вантажу були доставлені за допомогою безпаперових декларацій для функціонування частини міста. Протягом другої половини ХХ ст. електронне декларування розвинулося і зараз є звичним для морських та повітряних перевезень. Також цей приклад підкреслює відому тезу, що більшість інформаційних технології 1940–1950-х рр. мають військове походження.

В Радянському Союзі з розвитком електронно-обчислювальної техніки почали формуватисясеред фахівців концепції автоматизації процесів управління та виробництва.

Звертаючись до розгляду спадщини вчених, відзначимо, що фундаментальна монографія 1956 А. І. Кітова «Електронні цифрові машини» являє собою введення в область техніки електронних цифрових обчислювальних машин і дає загальні відомості про їх пристрої, методикою підготовки і програмуванні математичних задач. Але також автор стверджує, що «важливою сферою майбутнього застосування електронних цифрових машин є механізація і автоматизація процесів адміністративно-господарського управління, аж до державного планування, обліку і контролю». Таким чином, вперше А. І. Кітов сказав про можливість автоматизації адміністративно-господарського управління в 1956 р

Важливою віхою роботи А.І. Кітова стала його теза застосовувати ЕОМ в установах і на підприємствах не окремо, а об'єднаними в мережі ЕОМ, у праці в 1958 р.: В праці А.І. Кітова 1958 р. досить чітко сказано про можливість переходу в діловодстві від паперового документообігу доелектронного: «За повної автоматизації адміністративно-управлінської роботи замість громіздкого і тривалого листування між установами матиме місце обмін телефонними, телеграфними або телевізійними передачами з автоматичним записом і обробкою вступників відомостей за допомогою електронних цифрових машин і зберігання їх в запам'ятовуючих пристроях» [4, с. 24–25].А. І. Кітов говорить саме про використання комп'ютерних мереж для управління економікою: «Наявність єдиної мережі інформаційних і обчислювальних машин дозволить також швидко і оперативно збирати і обробляти необхідні статичні відомості про стан окремих підприємств, наявності матеріалів, грошових коштів, робочої сили і т.д., і оперативно використовувати результати обробки для планування і керівництва господарством».

 

Однак, наукове, методологічне, організаційне, технічне та інформаційне обґрунтування ідеї А. В. Кітова, а також практичну реалізацію, вперше в світі здійснив академік В.М.Глушков. Він не тільки наповнив конкретним змістом та всебічно доповнив і розвинув цю ідею, але і підвів науковий фундамент невідворотності створення подібної мережі у майбутньому, запропонувавши свою теорію «інформаційних бар'єрів» [5, с. 11]. У цій теорії ті інформаційні бар'єри, які проходило у своєму розвитку людство, розглянуті як з точки зору розвитку технічних засобів передачі інформації, так і з точки зору державного управління економічними та соціальними процесами. Надалі Глушковимбув висунутий термін «безпаперова інформатика». Під цим терміном він розумів переведеннявсіх інформаційних потоків, які виникають при управлінні державою, її економікою тасоціальними процесами в безпаперову, електронну форму. «Більшість виконаних до цього часу прогнозів сходяться на тому, що до початку наступного століття у технічно розвинутих країнах основна маса інформації буде зберігається у безпаперовому вигляді - в пам'яті ЕОМ. Тим самим, людина, яка на початку XXI століття не буде вміти користуватися цією інформацією, буде подібна людині на початку XX століття, яка не вміла ні читати, ні писати. Тому вже в самому найближчому майбутньому кожній освіченій людині належить бути знайомою з основами безпаперової інформатики» [5, с. 12], - писав В. М. Глушков.

 

Під керівництвом В.М. Глушкова були запропоновані, розроблені, а також частково реалізовані три проекти Загальнодержавної Автоматизованої Системи (ЗДАС) управління країною:

 

1. Проект 1964 р. - ескізний проект створення Єдиної Державної Мережі Обчислювальних Центрів (ЄДМОЦ) [5,с. 12]. (на жаль, прийнятий не був);

2. Проект 1971-1974 рр. – проект Загальнодержавної Автоматизованої Системи збору і обробки інформації для обліку, планування народним господарством (ЗДАС) [3. с. 11-12].

3. Проект 1980 р. - проект Загальнодержавної Автоматизованої Системи збору і обробки інформації для обліку, планування народним господарством (ЗДАС) [3].

 

   

     Необхідно відзначити, що системи управління країн СРСР та сучасноїУкраїни істотно відрізняються. Тому детальне порівняння ЗДАС з електронним урядом вважаємо навряд чи доцільним.У радянській системі – головним було управління економікою та підприємствами, а в сучасних системах урядового управління – це взаємодія органів влади ы різних фінансових установ з конкретними громадянами. Та основні принципи побудови подібних систем, щобули висунутіВ.М.Глушковим майже півстоліття тому, залишаються незмінними:

 

1. Створення єдиної мережі для передачі управлінських даних.

2. Переведенняусіх інформаційних потоків у безпаперову, електронну форму.

3. Створення автоматизованих інформаційних баз. «Це означає, що в пам'яті ЕОМ постійно зберігається вся інформація, що потрібна для вирішення тих завдань, на які розрахована система»[5, с. 12]:

4. Створення систем управління динамічними інформаційними базами. тобто базами, які змінюються за часом, в залежності від введеної інформації.

 

     Вважаємо, що в сучасних умовах актуальним є не скільки затвердження нових стратегій та концепцій створення систем електронного урядування, електроної демократії тощо, але й переосмислення існуючого історичного досвіду, в якому видатну роль відіграли наші українські вчені.

 

 

Список джерел

 

1. Указ Президента України “Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»” від 12.01.2015 № 5/2015 [Електронний ресурс] /Верховна рада України – Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

2. Концепція розвитку електронного урядування в Україні до 2020 року [Електронний ресурс] /Державне агентство з питань електронного урядування. – Режим доступу:

www.kmu.gov.ua/.../Концепція%20розвитку%20е-урядування

3. Михеев Ю. А., Лисицин В. Г. Эскизный проект. Сводный том. Общегосударственная автоматизированная система сбора и обработки информации для учета, планирования и управления народным хозяйством (ОГАС) // Государственный комитет СССР по науке и технике. Всесоюзный научно-исследовательский институт проблем организации и управления // Гос. рег. № 75052902. Для служебного пользования Экз. № 00018

4. Китов А.И. Электронные вычислительные машины М.: “Знание” 1958, с. 34 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://sites.google.com/site/kitovanatoly/naucnye-trudy/izbrannye-naucn....

5. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики / В. М. Глушков. – [изд. 2-е, испр.]. – М. : Наука, Глав. ред. физ.-мат. лит-ры, 1987. – 551 с.