Про розробки державної мережі передачі даних Інституту кібернетики АН УРСР у 1980-х рр.
Глушкова В.В., Жабин С.А.
ОГАС
Про розробки державної мережі передачі даних
Інституту кібернетики АН УРСР у 1980-х рр.
Глушкова В.В, Жабін С.О.
Проект ОГАС академіка В.М. Глушкова один із відомих і обґрунтованих проектів розбудови інформаційного суспільства в другій половині ХХ ст.[1].Ідея створення ОГАС є висновком науковим, історичним, підготовленим всім попереднім розвитком техніки і технології управління та організації систем. Створення ОГАС в СРСР було політичним питанням, оскільки потребувало стратегічного рішення усієї суспільної системи, можливо, навіть більшого значення ніж атомний та ракетно-космічні проекти.
Як відомо для отримання цінної інформації (в тому числі в сфері економічного управління) дані необхідно зібрати, обробити, зберігати і передавати. Кожна з цих чотирьох дій потребує належної технічної організації, що передбачалось забезпечити проектом ОГАС.
Принципи створення ОГАС та питання макроекономічного моделювання викладенні у відомій книзі В.М. Глушкова. Це вказує на те, що в СРСР як планово-централізовані державі будували проект ОГАС з верхнього рівня, розробляючи макроекономічні моделі та створюючи АСУ (автоматизовані системи управління) окремих підприємств. Причиною таких напрямів робіт був спротив радянської бюрократії до інноваційних змін та нерозуміння стратегічних можливостей ГСВЦ-ОГАС керівництвом країни [2; 3 с. 159]. США розпочали процеси інформатизації з іншої сторони:зі створення мереж передачі даних між обчислювальними машинами. ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network – Мережа Агентства передових досліджень) – мережа, яку вважають початком Інтернету. ARPANET створена за дорученням Міністерства Оборони США. Першочергове завдання полягало в об'єднанні у мережу НДІ та військових закладів США, задля збільшення швидкості та покращення зручності обміну інформацією між ними. В умовах Холодної війни інфраструктура ARPANET за задумом замовників повинна була пережити ядерний вибух.
Проект мережі ARPANET був опублікований дослідниками в 1967 р Першими вузлами ARPANET стали віддалені один від одного на відстань в 500 км комп'ютери Стенфордського і Каліфорнійського університетів. Вони були введені в дію 29 жовтня 1969 р той день була зроблена перша, хоча і не зовсім вдала, спроба підключення до комп'ютера, який перебував в дослідницькому центрі Стенфордського університету з іншого комп'ютера, який стояв в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Поки в СРСР “обговорювали”проект академіка В.М. Глушкова, американці діяли[4]. Факт запуску проекту ARPANET у 1969 р. нарешті спонукав керівництво Радянського Союзу дати дозвіл на створення загальнодержавної системи автоматизованого управління, яку ще спочатку 1960-х рр. пропонував академік В.М.Глушков. С того моменту система отримала назву ОГАС. Проте час уже був втрачений, а спротив бюрократії не зникав ніколи.
30 травня 1980 р. В.М. Глушков в листі до Державного комітету СРСР з науки та техніки запропонував включити в якості завдання Інституту кібернетики виконання програми ДКНТ з вирішення науково-технічної проблеми “Створити і ввести в експлуатацію нові та розвинути діючі територіальні обчислювальні центри колективного користування з абонентськими мережами, дослідну мережу передачі даних між окремими обчислювальними центрами та їх абонентами як експериментальну базу Державної мережі передачі даних (ГСВЦ) та Загальнодержавної системи передачі даних (ОГСНД) з метою обробки проектних рішень і технічних засобів для забезпечення функціонування першої черги ОГАС” [5].
В листі академіку та голові ДКНТ Г.І. Марчуку від 10.07.1980 р. академік В.М. Глушков повідомляв, що “за IX та X п’ятирічки (період 1970–1980 рр.) були розроблені методичні та системотехнічні основи ОГАС, впровадження перших високоефективних галузевих АСУ (автоматизованих систем управління), АСУ об’єднань та підприємств, створені передумови для розвитку справжньої індустрії автоматизації інформаційних процесів та управління в цілому. Тобто створені всі умови для щоб у наступному періоді вирішити проблему ОГАС та створити індустрію проектування та впровадження АСУ” [6].
У відповідності з Постановою ДКНТ РМ СРСР №550 було створено на липень 1980 р. експериментальну ділянку ГСВЦ між містами Москва, Київ та Рига [7]. Для організації міжцентрового обміну даними в ГСВЦ використовувалися міжміські чотирьохпровідні канали зв’язку та пристрої перетворення сигналів (стійки ЕС 8010), максимальна швидкість передачі яких становила 2400 біт/с.
При організації дослідної зони ДКНТ на ділянці між Обчислювальним центром ДКНТ РМ СРСР (м. Москва) та Обчислювальним центром Інституту кібернетики АН УРСР (м. Київ) було надано з’єднувальні лінії зі згасанням на частоті 1800 Гц 14 дБ, що значно перевищувало максимально допустимі значення цих величин. У зв’язку з відсутністю достатньої кількості з’єднувальних ліній для розвитку ГСВЦ, що потребувало підключення більшої кількості міжміських каналів [8].
В листі від Інституту кібернетики (підписаний директором та головним бухгалтером А.Н. Семіховою) до заступника міністра зв’язку В.І. Делікатного було замовлення на оренду чотирьох провідного телефонного каналу зв’язку між містами Київ-Рига та двох пар телефонних ліній між Республіканською міжміською телефонною станцією (РМТС) та ВЦ ІК АН УРСР (АТС-66) [9].
Таким чином, Інститут кібернетики, спираючись на виконані завдання з розробки методичних та системотехнічних основ ОГАС, впровадження високоефективних АСУ та досвід з розробки експериментальної комп’ютерної мережі, пропонував на 1980-1985 рр. [6; 8]: 1. створити пучок з’єднувальних ліній постійної мережі на ділянці ВЦ ІК АН УРСР (Теремки) – РМТС; 2 застосувати широкополосні міжміські канали зі швидкістю передачі даних 48000 біт/с; 3. створити індустрію проектування та впровадження АСУ; 4. залишити в планах програм з вирішення найважливіших науково-технічних проблем на 1981–1985 рр. (XIп’ятирічка) проблему створення та розвитку ОГАС.
Треба зазначити, що основна розбудова ОГАС велася у 1970-ті рр. та у першій половині 1980-х рр. Система охоплювала всю економіку Радянського Союзу. Тому не мало сенсу та коштів створювати окрему мережу передачі даних. Вважалося, що вона мала спиратися на існуючу в СРСР телефонну мережу. На жаль на той час ця мережа не була досконалою. На початку 1970-х рівень автоматизації міжміської телефонної мережі складав тільки 5%. А до 1980 р. довжина телефонних каналів в Союзі мала бути майже в 6,5 разів менше ніж в США [10, книга 2 с. 137]. Також в 1970-ті рр. США вже приступили до перших спроб використання оптоволокна в телекомунікаціях [11, с. 27].
Отже, в СРСР, як в планово-централізованій державі, почали будувати проект ОГАС з верхнього (самого складного, теоретичного) рівня, розробляючи макроекономічні моделі економіки, АСУ підприємств, галузей та міністерств, а питання передачі даних не вважалося першочерговим. В США, навпаки, розпочали процеси інформатизації зі створення мереж передачі даних між обчислювальними машинами і досягли в цьому напрямку дуже значних результатів. Але основні результати у цій галузі в США були досягнуті лише після закінчення періоду ОГАС та після припинення існування СРСР у 1991 р. Тому складно коректно порівнювати ці процеси.
Список використаних джерел
1. Эскизный проект. Сводный том. Общегосударственная автоматизированная система сбора и обработки информации для учета, планирования и управления народным хозяйством (ОГАС) / Государственный комитет СССР по науке и технике. Всесоюзный научно-исследовательский институт проблем организации и управления. – № ГP 75052902 ; Экз. № 00018. (Для служебного пользования).
2. Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС/ В. М. Глушков. – М.: Статистика, 1975. – 160 с.
3. Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицах / Б. Н. Малиновский – К. : Фирма “КИТ”, ПТОО “А. С. К.”, 1995. – 384 с.
4. Айвазов А. СССР мог бы первым овладеть информационными технологиями [Електронний ресурс] / А.Айвазов – Режим доступу :
http://ogas.kiev.ua/perspective/sssr-mog-pervym-ovladet-ynformatsyonnymy...
5. Письмо в Отдел общегосударственных систем обработки информации Главного управления вычислительной техники и систем управления Государственного комитета СССР по науке и технике (30.05.1980 г.) – частный архив В.В. Глушковой.
6. Письмо В.М. Глушкова председателю Государственного комитета СССР по науке и технике академику Г.И. Марчуку (10.07.1980 г.) – частный архив В.В. Глушковой.
7. “О создании пучка соединительных линий на участке ВЦ ИК АН УССР – РИТЦ” Письмо В.М. Глушкова заместителю министра связи УССР тов. Тимченко И.Е. (18.07.1980 г.) – частный архив В.В. Глушковой.
8. Техническая записка. Приложение к письму В.М. Глушкова заместителю министра связи УССР тов. Тимченко И.Е. – частный архив В.В. Глушковой.
9. Письмо В.М. Глушкова заместителю министра связи УССР Деликатному В.И. (23.07.1980 г.) – частный архив В.В. Глушковой.
10. Глушков В.М., Жимерин Д.Г., Максименко В.И.Государственная сеть вычислительных центров (ГСВЦ). Технико-экономическое обоснование. 1-я редакция / Москва – 1973 г. // Государственный комитет СССР по науке и технике. Всесоюзный научно-исследовательский институт проблем организации и управления // Для служебного пользования Экз. № 24 в4 томах– частныйархивВ.В. Глушковой.
11. Harry J. R. Dutton Understanding Optical Communications/ International Technical Support Organization // IBM. –First Edition (September 1998).
