Вчений у галузі кібернетики. Академік Національної академії наук України (1988), лауреат Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки.
Народився 3 листопада 1936 р. Ю.М. Єрмольєв — випускник механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У 1964 р. під керівництвом академіка В.С. Михалевича закінчив аспірантуру при Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова АН УРСР. 1972 року Юрій Михайлович очолив відділ математичних методів дослідження операцій цієї установи.
Коло наукових інтересів Ю.М. Єрмольєва — це передовсім проблеми керування катастрофічними ризиками, моделювання процесів прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності, глобальних тенденцій в атомній енергетиці і природоохоронній галузі.
Учений є співзасновником знаменитої української школи оптимізації і, зокрема, такого важливого її розділу, як теорія стохастичної оптимізації. Розроблені ним прямі методи стохастичного програмування започаткували новий науковий напрям і принесли Юрію Михайловичу світове визнання.
Запропоновані Ю.М. Єрмольєвим квазіградієнтні методи стохастичного програмування стали класичними, ввійшли майже до всіх підручників із стохастичного програмування, на них посилаються у наукових статтях і монографіях. Ці результати були розвинені у створенні нових методів неопуклої оптимізації, які застосовані до розв’язання прикладних проблем економіки і техніки. Головна ідея цих методів полягає у тому, що для знаходження оптимального рішення не використовується точне значення функції цілі та градієнта, а лише їхні статистичні оцінки.
Тривалий час Ю.М. Єрмольєв працює у Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA) у Відні. Основним напрямом його наукової роботи в цій установі є вивчення глобальних проблем, пов’язаних з оцінкою ризику виникнення техногенних катастроф та їхніх наслідків. Дослідження проводяться в інтересах країн-учасниць, до складу яких входить й Україна. Вони надзвичайно важливі для розробки економічної та екологічної стратегій нашої країни, сприяють зміцненню її наукового авторитету.
Учений — автор понад 200 наукових статей і 8 монографій. У його працях гармонійно поєднані фундаментальні та прикладні дослідження актуальних проблем інформатики і кібернетики.
Юрій Михайлович плідно працює і в науково-організаційній царині. Він ініціював проведення великих міжнародних конференцій з теорії ризику та стохастичної оптимізації, зокрема у Києві, понад 30 років є членом редколегії міжнародного наукового часопису «Кібернетика і системний аналіз».
Тривалий час Ю.М. Єрмольєв працював за сумісництвом професором Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Київського філіалу Московського фізико-технічного інституту. Він виховав плеяду талановитих науковців, серед його учнів – 50 кандидатів та 8 докторів наук.
Юрій Михайлович є лауреатом Державних премій СРСР та УРСР у галузі науки і техніки, академічних премій ім. В.М. Глушкова та ім. В.С. Михалевича, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Його здобутки високо оцінила міжнародна наукова спільнота: Ю.М. Єрмольєв відзначений медаллю як один зі світових фундаторів теорії стохастичного програмування і міжнародною премією «За видатні заслуги у розробці теорії фінансової та страхової математики».
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2006. — N 11