Автор: Жабін С.О.

Деркач Віталій Павлович: НАУКОВИЙ ШЛЯХ

Жабін С.О.

Життєвий шлях В.П. Деркача почався 13 квітня 1923 року в с. Мановка (Полтавська область). Учасник Великої вітчизняної війни з 1941 р.: воював під Сталінградом, потім на Західному та Першому Білоруському фронтах, тричі поранений[1, c.258]. У 1944 р. вступив у ВКП (б).

Після війни В.П. Деркач два роки прослужив в Німеччині і поступив в Одеський електротехнічний інституту зв’язку, займав керівні посади в комсомолі і цікавився журналістикою (газета “Молодь України”). У 1955 р. він заочно закінчив радіофізичний факультет Київського політехнічного інституту. Проробивши рік інженером в Київському КБ п/я 24, у 1956 р. В.П. Деркач пішов працювати в Інститут кібернетики АН УРСР, ставши не тільки першим аспірантом (1957–1960 рр.), а й другом В.М. Глушкова на все життя [2; 3]. Захистив кандидатську і докторську дисертації (1970).

В.П. Деркач одним з перших почав дослідження по практичному використанню явища люмінесценції. На початку 1960–х рр. ним було досліджені технічні характеристики цього явища, його потенційні можливості по формуванню і представленню візуальних інформаційних моделей. Виявлені фактори, що визначали контраст та яскравість зображень. В результаті розроблені знакові індикатор, мнемосхеми, плоскі багатофункціональні електролюмінісцентні панелі, багатоелементні матричні та мозаїчні екрани, табло колективного користування та інші прилади. Крім ЕОМ “Дніпро” екрани цього типу використовувалися в АСУ “Львів”, в машинах “Оптима”, “Асор”, “Синтаксис”, “Київ-67”, “Київ-70” та ін. Їх використання значно покращило зовнішній вигляд пультів управління машин, полегшило роботу оператора. В.П. Деркач та В.М. Корсунський опублікували монографію [4; 5].

Цікаві результати були отримані В.П. Деркачем в результаті дослідження взаємодії електронного променя з однорідними і багатошаровими мішенями в процесі виробництвами інтегральних схем. У 1967 р. під його керівництвом була створена і впроваджена у ряді підприємств Міністерства електронної промисловості перша вітчизняна цифрова спеціалізована машина “Київ-67”, використана для виробництва напівпровідникових приладів з рекордними для того часу параметрами. В ній уперше були реалізовані високий рівень мови спілкування і звукове супроводження технологічних процесів з метою їх контролю.

Наступною роботою, виконаною спільно з НДІ “Пульсар”стала електронна літографія (створена уперше в СРСР). Для цього була використана машина “Київ-70”, що дозволила отримувати найбільш високу на той час точність позиційного променя.стала электронная литография (осуществлена впервые в СССР). В НДІ “Пульсар”у 1972 р. за допомогою цієї машини були створені напівпровідникові структури розмірами 0,5-0,7 мкм, що відповідало кращим світовим досягненням на той час. В Інституті кібернетики були записані тексти щільністю 110000 букв/мм кв. [4].

У 1972 р. В.М. Глушков був призначений координатором ради по проблемі “Автоматизація проектування великих інтегральних схем”при Президії АН СРСР, проте через велику завантаженість не менш важливими завданнями більшу частину функцій було доручено виконувати його заступнику В.П. Деркачу [6, с.154–157].

Розроблені методи автоматизації проектування ЕОМ (тема “Проект”) і процеси електронної літографії знайшли широке використання. У 1977р. за ці роботи В.М. Глушков, Ю.В. Капітонова і В.П. Деркач отримали Державну премію СРСР. Заслужений діяч науки УРСР (1975).

В.П. Деркач виконав комплекс досліджень направлених на підвищення параметрів НВІС. Була вивчена можливість використання для цієї мети силіцидів тугоплавких металів перехідної групи, виявлені раніше невідомі фізичні закономірності, знайдені і передані в промисловість оригінальні конструкторсько-технологічні рішення. Наприклад, була досліджена твердофазна реакція дисиліцида кобальту для формування прихованих високо провідних шарів ВІС, побудована і вивчена математична модель силіцидоформування для випадку переважної дифузії кремнію в метал, розроблена технологія самосуміщених затворів КМОП-структур на основі силіциду кобальту. Розроблені уперше в країні інтегральні діодні лінійки і матриці знайшли своє використання в космічній техніці і вироблялися промислово [4].

В.П. Деркач чотири рази обирався на посаду секретаря парткому Інституту кібернетики, став завідуючим відділу фізико-технологічних основ кібернетики, а потім заступником директора інституту з наукової роботи.

Вчений-кібернетик є автором 332публікацій. За спогадами його учня доктора технічних наук, професора М.І. Васюхіна, вченому були притаманні усі риси, необхідні для створення і розвитку потужної наукової школи. Учні В.П. Деркача працюють як в установах Кібернетичного центру НАН України, науково-дослідних інститутах України, так і у вищих навчальних закладах. Ядро школи вченого складають М.І. Васюхін, Г.Ф. Кияшко, В.М. Корсунський, А.І. Кривутенко, М.Г. Куземко М.С. Кухарчук, Г.Т. Макаров, І.В. Медведєв, А.О. Мержвинський, В.І. Чудинов та ін.

Після виходу на пенсію В.П. Деркач зробив багато для збереження доброї пам’яті про свого вчителя В.М. Глушкова і популяризацію його ідей. Після смерті вченого він написав роман-поему “Зірки не тьмяніють”, у 2003 р.– книгу “Академік В.М. Глушков – піонер кібернетики”, а також два десятки статей [6; 7]. Вів активне творче життя, освоював новітні технології (наприклад, написав власний веб-сайт [2]). Крім того, В.П. Деркач майстерно на протязі всього життя писав картини олією.

Віталій Павлович Деркач помер 18 серпня 2012 р. на 89-му році.

ЛІТЕРАТУРА

1. Малиновский Б.Н.Очерки по истории по истории компьютерной техники в Украине /Б.Н.Малиновский – К.: Феникс, 1998. – 452 с.

2. Віталій Павлович Деркач. Персональний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://users.i.kiev.ua/~vpvaevvv/

3. Некролог: В.П. Деркач [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.incyb.kiev.ua/m/305/ua/derkach.html

4. Малиновский Б.Н.Первый аспирант В.М. Глушкова. Нет ничего дороже... – К: Горобец, 2005. – 336 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/DIFFERENT/KTbook12_r.html#12-3.

5. Деркач. В.П. Электролюминесцентные устройства/ В.П. Деркач, В.М. Корсунский – К.: Наук. думка, 1968. –301 с.

6. Деркач В.П.В.М. Глушков: государственный подход к делу / В.П. Деркач // Наука та наукознавство. – 2012. – № 2. – С. 154–161.

7. Деркач В.П. Академик В.М. Глушков – пионер кібернетики / В.П. Деркач – К.: Изд-воЮниор, 2003. – 384 с.