Автор: Кулик В.В.

Сфера работы ОГАС

Кулик В.В. м. Київ volodymyr_kulyk@ukr.net

ДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІАЛОГОВИХ СИСТЕМ ПЛАНУВАННЯ: ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ДИСПЛАН» В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ

     Найактуальнішими проблемами загальнодержавного управління в Україні на сьогодні є розробка і підтримка стратегії сталого розвитку національної економіки та різних її підсистем, включаючи взаємоузгодження поміж собою різноспрямованих суспільних інтересів, організаційне забезпечення збалансованого соціально- 89 економічного розвитку та ін. Вирішення вищевказаних проблем органічно залежить від успішності реалізації в Україні програм ООН – цілей розвитку тисячоліття [1] та цілей стійкого розвитку до 2030 року [2], спрямованих на подолання бідності, зменшення нерівності, забезпечення достойної праці і економічного росту, формування партнерства заради стійкого розвитку й ін. У зв‘язку з цим доцільно розглянути деякі вітчизняні напрацювання, присвячені питанням підтримки макроекономічної стабільності і діалогового планування, зарубіжного досвіду підтримки сталого розвитку економічних систем, сучасним підходам до реалізації ідей ЗДАС через поставання інформаційного суспільства. В 80-х роках минулого століття в Інституті кібернетики лабораторія «Методологічного та інформаційного забезпечення діалогових систем планування» проводила дослідження та розробки спрямовані на реалізацію ідей загальнодержавної системи управління (ЗДАС) [3], зокрема в частині побудови підсистеми автоматизованої системи планових розрахунків (АСПР) республіканської автоматизованої системи управління (РАСУ), розробки прототипів діалогових систем планування (ДИСПЛАН) [4], розробки і практичної реалізації системи моделей Держплану республіки [5] та ін. Ті результати досліджень становлять науково- практичний інтерес, зокрема для сучасного планування розвитку складних соціально- економічних систем, формування критеріїв їх оптимального функціонування та ін. «Ідея створення АСПР розглядалася як основна форма впровадження економіко- математичних методів і ЕОМ в практичну діяльність центральних і місцевих органів» [5, с.7]. «А основне призначення АСПР зводилося до забезпечення суттєвого підвищення якості планів економічного та соціального розвитку»[5, с.7], зокрема шляхом підвищення комплексності розроблюваних планових рішень, забезпечення збалансованості варіантів планових розрахунків, прогнозування виконання планів і перспектив розвиту економіки на основі поточного становища господарства та тенденцій, що складаються. Проте реалізація АСПР на той час зіткнулася із рядом принципових обмежень – політико-економічних (протиріччя між існуючою системою управління та вирішуваними нею задачами), інституційних (відсутності самодостатньої інфраструктури ринкової економіки - секторів та ринків, які б функціонували на принципах самоуправління й самодостатності), ідеологічних (централізація управлінських функцій та обмеження ініціативи знизу), методологічних (відсутності стандартизації та узгодження системи статистичних та планових показників; відсутність методології й інструментів аналізу та регулювання економіки), технічних (автоматизації збору, накопичення, зберігання, оновлення, передачі даних; відсутності надійних систем передачі даних і ефективних інформаційних технологій) й ін. Вищевказане значною мірою сприяло орієнтації на вбудовані моделі, тобто «створенню таких прикладних моделей, які ґрунтуються на теоретичних, враховують прийняту методику і технології планування, і витискають відповідні ручні розрахунки» [5, с.30]. Незважаючи на суттєве підвищення кваліфікації розробників моделей, видання численної літератури по застосуванню математичних методів в плануванні, автори констатують, що за такого підходу «поки не вдалося вирішити основну задачу впровадження моделей – суттєво підвищити збалансованість і ефективність планів» [5, с.30]. Вище названі обмеження та прийнятий підхід до моделювання диктували й вибір 90 об‘єкту планування. «Виникає принципове питання: чому має бути адекватна модель – об’єкту чи плановому процесу? Якщо мова йде про вбудовування моделей в планову практику, то на наш погляд, модель повинна бути адекватна плановим розрахункам. Адже спеціалісти по моделюванню практично не в змозі пізнати з необхідною повнотою реальні процеси, що виникають в сфері виробництва, розподілу, обміну і т.д. У цьому зв‘язку логічніше скористатися знаннями і досвідом плановиків, які глибоко вивчили ці процеси і втілили їх в методиках, планових формах і документах, робочих матеріалах. Тому моделюючи плановий розрахунок, ми з тією чи іншою точністю моделюємо економічні процеси» [5, с.31]. З переходом до міжнародних стандартів статистичної і фінансової звітності [6], починаючи з початку 90-х років, в Україні з‘явилася можливість системно досліджувати весь комплекс відтворювальних процесів, включаючи попит і пропозицію, виробництво, розподіл і перерозподіл виробленого ВВП, утворення капіталу, зовнішньоекономічні зв‘язки та інше. Це особливо важливо для комплексного вивчення як трендів розвитку національної економіки і її поточного стану, так і для актуалізації різних аспектів економічної політики, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності і росту. Розвинуті країни, такі як Німеччина, Франція, Японія й ін., протягом тривалого часу використовують систему національних рахунків як методологічну та інформаційну основу для аналізу та підтримки урядової економічної політики, враховуючи при цьому національні особливості, існуючу систему світових господарських зв‘язків, змінювану кон‘юнктуру товарних і регіональних ринків, національні традиції і культуру господарювання та ін. Зупинимося на спільних рисах сучасних систем підтримки прийняття управлінських рішень, включаючи систему національних рахунків, та технології ДИСПЛАН [4], запропонованої академіком Глушковим В.М. :  Заміна багатокритеріальної задачі однокритеріальною. Найбільш узагальнено потенціал національної економіки характеризує один єдиний критерій – темпи росту реального ВВП. Проте він прямо залежить від внутрішньої збалансованості власне всіх складових компонент ВВП, що його характеризують (за категоріями витрат; за виробничою технологією; за категорією доходів). Тому центральною задачею макроекономічного регулювання є підтримка макроекономічних пропорцій всіх елементів ВВП, що сприяють соціально-економічної стабільності і економічного росту.  Нормативний метод планування є єдино можливим для складних систем. Він передбачає «підвищені вимоги до достовірності нормативної інформації, […], перенесення центру тяжіння системи стимулювання від стимулювання прийняття напружених планів до стимулювання добросовісності представлення нормативної інформації». Європейська інтеграція саме передбачає перехід до всієї системи цінностей і стандартів (соціальних, правових, економічних, технологічних, екологічних тощо), застосовуваних в Євросоюзі. Це суттєво розширює використання всього потенціалу системи, зокрема шляхом формування конкурентного середовища і захисту конкуренції, доступу на європейські ринки, розвиток внутрішніх ринків і їх конкурентоспроможності, урегулювання правових взаємовідносин учасників ринку й ін.  Нормативний підхід створює умови для формування резервів. В концепції національного рахівництва це передбачає таке використання доходів національної 91 економіки (ВВП, ВДВ, ВНП та ін.), яке забезпечує достатній для економічного росту рівень національних заощаджень, що покривають існуючі та додаткові інвестиційні потреби. У вузькому розумінні – це таке використання доходів суб‘єктів економіки (секторів, видів діяльності, регіонів), що забезпечує їх розширене і збалансоване відтворення.  Врахування макроекономічної динаміки для розробки і реалізації поточних планів. В національних рахунках використовуються матриці соціальних рахунків (матриці фінансових потоків), які характеризують перебіг відтворення соціально-економічних систем (відтворення системи доходів) в рамках річного циклу. Такі матриці, включаючи таблицю «витрати-випуск», важливі для актуалізації системи заходів щодо збалансування системи.  Безперервне планування потребує поєднаного використання статистичної і фінансової звітності для формування майбутнього «образу» економіки, що відповідає вимогам стабільності і економічного росту. До вище перелічених вимог слід додати обмеження ієрархічності двома рівнями, що необхідно для забезпечення стійкості системи та необхідного рівня її керованості [7] в умовах ринкової економіки, де економічне регулювання здійснюється на мікро- і макрорівні. Відповідаючи на питання «Кіберсоціум: міф чи реальність?», слід визнати, що розвинені та динамічно зростаючі економіки дотримуються «золотих правил», що й є першоосновою стабільності і неухильного росту. Аналіз показників ВВП – одного єдиного інтегрального показника за різними аспектами – для Німеччини[8], Сінгапуру[9] й ін. країн свідчить про внутрішню гармонію як у суспільстві так і в системі управління в цілому. Висновки. 1. Модель має бути адекватна об‘єкту і водночас відображати процеси його відтворення; 2. За методологічну та інформаційну основу для аналізу трендів соціально-економічного розвитку і підтримки макроекономічної стабільності і росту слід брати систему національних рахунків та її супутні системи; 3. Багатокритеріальний аналіз складних соціально-економічних систем, як наприклад національної економіки, на початку доцільно замінювати аналізом інтегрально показника розвитку ВВП, розглядаючи його як систему витрат, систему доходів видів економічної діяльності, систему факторних доходів. Це дозволяє виявити особливості економіки, її переваги і недоліки, уразливі сторони й ін.; 4. Матрична форма представлення системи національних рахунків є основою для взаємоузгодження всієї системи статистичних показників і водночас індикативних показників розвитку в рамках річного циклу відтворення. Вона є основою діалогової системи планування процесів відтворення, в т.ч. підтримки макроекономічних пропорцій, системи валових і чистих доходів, підвищення ефективності застосовуваних технологій, розподілу і перерозподілу доходів; 5. Забезпечення спадковості та підвищення якості наукових досліджень потребує відкритості та доступу до результатів досліджень (звітів) наукових підрозділів наукових-дослідних організацій та виконуваних ними фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт.

Список використаних джерел :

1. Цели развития тысячелетия: доклад за 2015 год. ООН, НюЙорк, 2015. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.un.org/millenniumgoals. 2. Программа устойчивого развития до 2030 года. Саммит ООН 25-27 сентября 2015г.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.un.org. 92 3. Глушков В.М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. М., «Статистика», 1975. – 160с. 4. Глушков В.М. Дисплан – новая технология планирования // Управляющиесистемы и машины. – 1980. – №6. – С.5–10. 5. Модели автоматизированной системы плановых расчетов Госплана республики // Матвеев М.Т., Архангельский Ю.С., Рыбальченко В.П. и др. Киев, «Наукова думка», 1988. – 239с. 6. System of National Accounts 2008. United Nations. – New York: UN, 2009, 722p. (ST/ESA/STAT/SER.F/2/REV.5). 7. Арнольд В.И. «Жесткие» и «мягкие» модели. 2-е изд. стереотип. /В.И.Арнольд. – М.: МЦНМО, 2008с. – 32с. 8. Кулик В.В. Економіка Німеччини як «точний образ сучасної ріки» / В.В.Кулик // Прикладные аспекты моделирования социально-экономических систем: Монографія / Под ред. докт. экон. наук, проф. В.С.Пономаренко, докт. экон. наук, проф. Т.С.Клебановой. – Бердянск: Издатель Ткачук А.В. – С.27–43. 9. Кулик В.В. Досвід сталого розвитку економіки Сінгапуру: три складові стабільності та економічного росту / В.В.Кулик // Матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції «Модернізація України: проблеми та технології успішності (питання економіки, права, соціології, освіти і культури)», 12 листопада 2015р. /редкол. А.М.Подоляка (голова) [та ін.] – 2015. – С. 156 –161.